організація роботи практичного психолога в ДНЗ

методичні рекомендації

 

Психологічна служба дошкільного закладу є складовою частиною державної системи охорони фізичного і психічного здоров’я молодих громадян України. Вона діє на підставі ст. 21, 22 Закону України "Про освіту”, ст.29-32 Закону України «Про дошкільну освіту» з метою виявлення і забезпечення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості дитини, забезпечення ефективності навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі.

У своїй діяльності практичні психологи керуються Конвенцією ООН про права дитини та вимогами Етичного кодексу психолога.

            Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000р. за № 1/9-352 «Про планування діяльності і ведення документації практичними психологами (соціальними педагогами) закладів освіти» практичні психологи ДНЗ ведуть таку документацію:

а) план роботи на рік, що є розділом річного плану роботи навчально-виховного закладу;

б) щомісячний план роботи та тижневий графік роботи (складаються на основі річного плану);

в) журнал щоденного обліку роботи;

г) індивідуальні картки психолого-педагогічного діагностування;

д) протоколи індивідуальних консультацій;

е) журнал проведення корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи;

ж) журнал психологічного аналізу занять.

При складанні річних планів та тижневих графіків необхідно враховувати:

ü      специфіку навчально-виховного закладу запити педагогічного колективу;

ü      специфіку задач що вирішує психолог (соціальний працівник);

ü      спеціалізацію і рівень кваліфікації спеціаліста. 

Річні плани складаються психологом, погоджуються з адміністрацією навчально-виховного закладу і затверджуються керівником районного центру практичної психології. Форма річного плану наведена у листі Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 р. за № 1/9-352, але може дещо і відрізняться від рекомендованої. Із перелічених напрямів роботи практичний психолог обирає та обгрунтовує у річному плані пріоритетні. Які відповідають потребам дошкільного закладу і рівню кваліфікації фахівця. При складання річного плану слід дотримуватись таких принципів:

ü      логічності;

ü      системності;

ü      послідовності;

ü      реалістичності;

ü      цілісності

Річний план практичного психолога ДНЗ має певну структуру:

1.            Вступ

Містить відомості про склад психологічної служби в закладі, перелік нормативно-правових документів, якими керується психолог в роботі

2.            Аналітична частина

Містить аналіз роботи психолога за навчальний рік відповідно обраних напрямів. Психолог аналізує власну роботу, виявляє, що вдалося, що ні, з яких причин, ставить перед собою завдання на майбутнє, прогнозує розвиток ситуації, визначає заходи і засоби, необхідні для поліпшення ситуації..

3.            Цілепокладаюча частина

Згідно з проведеним аналізом власної роботи, психолог ставить перед психологічною службою закладу цілі та завдання, які повинні вирішити виявлені проблеми в закладі, оптимізувати навчально-виховний процес в дошкільному закладі.

4.            Змістовна частина

Містить в собі детальний зміст роботи психолога по напрямам для реалізації цілей річного плану. Змістовну частину зручніше вести у вигляді таблиці: в одному стовпчику указані заходи, у другому – цільова група (з ким проводиться), у третьому – термін проведення, у четвертому – примітки.

Окрім зазначених вище документів, практичний психолог повинен мати: протоколи обстежень, аналітичні довідки по результатам проведених обстежень, статистичні та аналітичні звіти за рік, корекційно-відновлювальні та розвивальні програми (рекомендовані МОН України, обласним ЦПП та СР), журнал спостережень (де фіксуються результати спостережень за однією дитиною, чи невеличкою групою в різних видах діяльності, він ведеться у вільній формі)

 

Напрямки роботи психолога в ДНЗ

 

Консультативно-просвітницька робота 

 

Мета: підвищення психологічної культури вихователів і батьків, забезпечення інформацією з психологічних проблем, формування запиту на психологічні послуги.

Сьогодення ставить нові вимоги до дошкільної освіти та до кожного вихователя. Педагоги мають бути творчими особистостями, новаторами ідей, постійно підвищувати свій професійний рівень. А допомагати їм у цьому, надавати психологічну та методичну підтримку мають спільними зусиллями психологічна служба та адміністрація ДНЗ.

 

Індивідуальні консультації – це надання конкретної допомоги дорослим, які спілкуються з дошкільником. Задача психолога в процесі консультування полягає у наступному:

Ø      в усвідомленні дорослими та дітьми природи їхніх утруднень,

Ø      в аналізі й розв’язанні психологічних проблем, пов'язаних із особистісними особливостями, життєвими обставинами в яких розвивається людина, взаєминами в родині, у дружньому колі, у дошкільному закладі тощо;

Ø      у формуванні нових установок і прийнятті власних рішень.

Консультації можуть бути короткостроковими (одно-двох разове відвідування психолога) або довгостроковим (психолог працює з клієнтом протягом кілька місяців з певною періодичністю). Тривалість консультацій залежить від проблеми, з якою звернувся клієнт до психолога, від бажання клієнта серйозно працювати над проблемою, об’єктивних обставин у житті клієнта чи психолога.

            Форми психологічної просвітницької роботи з формування компетенції вихователів дошкільних закладів сприяють збагаченню інтересів, духовних і професійних потреб педагогічних кадрів, дають змогу мати власну позицію щодо важливих психологічних проблем сучасності, а також є формою виявлення й узагальнення найкращого досвіду. Такі форми роботи також сприяють удосконаленню знань вихователів, єдності поглядів, вимог і дій педагогічних колективів щодо важливих проблем теорії та методики розвитку дітей дошкільного віку.

            Серед форм психологічної просвітницької роботи можна виділити: лекції, групові консультації, проблемні семінари, семінари-практикуми, тренінги, виступи на батьківських зборах тощо.

 

Лекції, групові консультації

            На психологічних лекціях та групових консультаціях психолог задовольняє інтерес педагогів та батьків к психології взагалі та розповідає про конкретні можливості практичної психології стосовно дошкільних проблем. Лекції та консультації допомагають психологу скоректувати форми та методи конкретної психологічної допомоги, що допомагають йому нейтралізувати неадекватні очікування вихователів та батьків. Лекційна робота допомагає психологу за короткий час охопити велику кількість людей, як педагогів так і батьків різних груп та познайомитися з ними.

 

Семінари

            Вони можуть бути розраховані на опрацювання будь-яких різноманітних питань з педагогіки та психології. Семінари характеризуються тим, що органічно поєднують теорію та практику. Проблемні семінари та, семінари практикуми, які розраховані на ґрунтовне опрацювання однієї особливо важливої та складної теми, отримання практичних вмінь та навичок щодо обраної теми. Тематику роботи семінарів частіше визначає педагогічний колектив ДНЗ, але можливі ситуації, коли теми семінарів запропоновують районі, міські чи обласні управління освіти. Орієнтуючись на тематику семінарів, розробляють плани на кожне семінарське заняття. План включає тему, питання, які підлягають розгляду, література, яка рекомендована для опрацювання..

 

Виступи на батьківських зборах

            Вони націлені, як на вирішення будь-яких теоретичних психологічних питань, так і на аналіз певної проблеми, яка актуальна для батьків саме цієї групи. Тематика батьківських зборів може визначатися вихователем, психологом або  самими батьками. На батьківських зборах можна інформувати батьків щодо результатів психодіагностики дітей, надання конкретних рекомендацій щодо вирішення психолого-педагогічних проблем. Але інформацію необхідно надавати в узагальненому вигляді, без визначення конкретних осіб. Подробиці щодо результатів кожної дитини окремо психолог надає батькам на індивідуальній консультації..

 

 

Психодіагностичні методи, які використовує психолог ДНЗ

ü      Тестування

ü      Спостереження

ü      Анкетування

ü      Бесіда

ü      Аналіз продуктів дитячої творчості (малюнків, аплікацій, поробок)

Тестування – метод психологічної діагностики, який використовує стандартизовані питання, завдання, з заданою шкалою значень, метою якого є вимірювання рівня розвитку певної психологічної якості особистості. До тестів висовується ряд вимог: репрезентативність, надійність, валідність, об'єктивність вимірювання

Спостереження – навмисне та націлене сприйняття психічних явищ з метою вивчення їх специфічних змін в певних умовах. Використання цього методу дає можливість порівняти та продублювати діагностичні дані тестів та методик при інтерпретації результатів, що є важливим фактором забезпечення об'єктивності психологічного обстеження. Спостерігати за дитиною можливо в натуральних умовах життєдіяльності (під час приймання їжі, прогулянок, вільних ігор з однолітками тощо), в умовах націленої діяльності (спілкування з дорослим під час спільної діяльності), в умовах спеціально організованої діяльності (на заняттях, організованих заходах, святах тощо).

Анкетування – метод отримання соціально-психологічної та психолого-педагогічної інформації на основі вербальних комунікацій. Анкетування у ДНЗ проводиться лише з дорослими (батьками та педагогами). Метою анкетування є визначення біографічних відомостей, ціннісних орієнтацій, соціальних ставлень, особистісних рис, визначення батьківських та педагогічних позицій опитаних.

Бесіда – метод отримання усної інформації на основі вербальної комунікації з метою збору відомостей про опитуємого, складання психолого-педагогічного портрету. В бесіді з дитиною вирішується проблема налагодження контакту. В бесіді з дорослими психолог залучає їх до співробітництва. Процедура бесіди, кількість питань, їх формулювання є гнучкими, незалежно від виду бесіди. 

Аналіз продуктів дитячої творчості – оцінювання результатів дитячих продуктивних видів діяльності з метою виявлення рівня та особливостей дитяче компетентності в дошкільному віці. Предметом аналізу є: продукти зображувальної та графічної діяльності (малюнки, візерунки), продукти конструювання (мозаїка, побудови), продукти ліплення (об'ємні фігури та композиції), продукти вербальної діяльності (пісні, мелодії), продукти ігрової діяльності (ролі, сюжети). Оцінюються рівень виконання відповідно до програмних вимог, відмінні особливості робіт: комбінаторність, оригінальність, технічність. Аналізувати треба ті роботи. Які дитина створила самостійно у вільній ігровій діяльності. Психологічна інформація, отримана в результаті цього методу може бути доповненням до уявлень про психічний розвиток дитини.

 

Корекційно-розвивальний напрямок

 

Мета: систематичне цілеспрямоване використання психологом психологічних методів та засобів по створенню оптимальних можливостей та умов для повноцінного та своєчасного психічного розвитку дитини. Корекційна робота з дітьми, які віднесені до категорії групи ризику на тих або інших підставах, спрямована на специфічну допомогу цим дітям. Розвивальна робота з дітьми може здійснюватись з усіма дітьми і бути націлена на розвиток у дітей психічних процесів, різноманітних здібностей.

В умовах дошкільного закладу психолог самостійно має право працювати тільки з дітьми, відхилення в поведінці яких не є наслідком поразки центральної нервової системи або психічного захворювання.

Корекцій-розвивальна робота здійснюється у формі індивідуальних і групових занять по корекції і розвитку, а також у формі тематичних психологічних тренінгів, розроблених для дітей, що мають східні поведінкові проблеми.

Правила корекційно-розвивальної роботи психолога

ü      психолог не повинен здійснювати спеціальний корекційний вплив без твердої впевненості в причинах відхилень в розвитку дітей;

ü      простір корекційної роботи психолога в ДНЗ обмежений нормою та пограничними станом розвитку дитини при відсутності органічних та функціональних порушень;

ü      психолог в ДНЗ не має права змінювати індивідуальний розвиток дитини шляхом радикального корекційного втручання;

ü      в роботі з дітьми дошкільного віку не треба використовувати гіпнотичні та сугестивні засоби впливу, методи психотерапії, неадаптовані для дошкільного віку;

ü      психолог не повинен допускати ситуації, які негативно впливають на самооцінку дітей;

ü      інформацію, яку отримує психолог під час роботи з дитиною треба повідомляти батьками чи вихователям таким чином, щоб не уразити гідність дитини, не зашкодити їй.

 

Корекційний вплив може бути націлений на пізнавальний, особистісно-емоційний, комунікативний, психомоторний розвиток, поведінкові реакції, вікову компетентність, довільну регуляцію з задачами адаптації до освітнього закладу, готовність до школи, стабілізацію емоційно-особистісних станів, структурування мислення, активізацію пам'яті, мовлення, регуляцію психомоторних функцій.

Оптимальна форма психокорекційного впливу на дошкільнят залежить від віку дитини, від її ведучої діяльності. Корекційні засоби доволі різноманітні: зображувально-графічні, музично-рухові, предметно-маніпулятивні, вербально-комунікативні.

 

Організаційно-методичний напрямок

 

Мета: організація власної діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму через самоосвіту.

            Цей напрямок роботи практичного психолога умовно можна розділити на три складові:

1.      Аналіз та планування власної діяльності. Він включає:

ü      складання річного та щомісячного планів роботи;

ü      складання аналітичного та статистичних звітів роботи за навчальний рік;

ü      підготовка до різноманітних виступів (на нарадах, педрадах, батьківських зборах);

ü      розробка програм досліджень, підготовка психодіагностичного інструментарію;

ü      розробка та підготовка до корекційно-розвивальних занять з дітьми, тренінгів, ділових ігор з педпрацівниками та батьками тощо

2.      Розробка рекомендацій для усіх учасників навчально-виховного процесу

ü      розробка рекомендацій для вихователів щодо проблем, які виникають;

ü      розробка рекомендацій для батьків щодо взаємодії з дітьми «групи ризику»

3.      Самоосвіта

ü      участь у навчально-методичних семінарах та нарадах практичних психологів;

ü      консультації у районних, міських, обласних центрах практичної психології;

ü      відвідування бібліотек, самостійна робота з методичною, психолого-педагогічною літературою тощо