Немов вітри, спливає час,

Розносить смуток, розвіює сльози.

Та пил від минулого завжди серед нас,

Не змиє його ані дощ, ні морози.

.

Змиритися ... Але не забути!

Вони були чиїсь брати, кохані, тати...

Коли дорогих неможливо вернути,

Лишається тільки одне - пам'ятати!

.

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте!

Той подвиг проріс в наших дітях!

Щоб гідно героїв усіх пом'янути,

Не вистачить всіх квітів світу...